Дорослішаючи ми розучуємось бути вдячними – за кожну навіть найменшу дрібницю так, як це вміють діти.
Вдячність не лише допомагає нам жити, але і може змінити нас докорінно. Але для цього слід вчитись дякувати щодня. А це вже праця – праця над чеснотою, яка потребує зусиль.
Щодня кожен з нас має за що бути вдячним – людям, ситуаціям, Богові. А щоби практикувати вміння дякувати можна скористатись цим простим трикроковим алгоритмом дій.
Розпізнай ті добрі речі, які отримав. Подивись навколо – на краєвиди, пейзажі, події, які відбулися і збагатили тебе, ласки, які отримав від Бога. Подумай про все, що відбувалося, до дрібниць. В такий спосіб ми наново переосмислюємо усе і чітко бачимо, за що і справді можна бути вдячним.
Переживи наново приємні вічуття, які виникли в конкретній ситуації – радість, вдячність, трепет. Йдеться про серце, а не розум.
Подякуй за ласку зустрічі з тими людьми, які тебе пбдарували позитивними емоціями, подякуй Богові за них і за себе.
Такими простими кроками – розпізнавання, пережиття, вдячність – наше серце повниться цілковито вмінням дякувати за усе, що трапляється нам в житті. Навчившись помічати усе добро, яке отримуємо, ми також зуміємо бачити Божі уроки у кожній складній ситуації, випробуванні, проблемах. І дякувати за них.
Варто пам’ятати, що коли дякуватимеш Богові за всяке добро у своєму житті – не залишиться часу нарікати.
Підготувала Тетяна Трачук
